Панасенко, Т. М. Іван Франко / Т. М. Панасенко. — Х. : Фоліо, 2013. — 122 с.
Видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, етнограф… Його творчий доробок становить понад 50 томів, серед його праць — твори на кількох європейських мовах. Тому не дивно, що в листопаді 1915 року віденський науковець Йосиф Застирець звернувся до Нобелівського комітету з пропозицією відзначити діяльність «найбільшого українського і одночасно слов’янського поета і вченого», «великого провідника свого народу, міжнародного генія» Івана Франка Нобелівською премією. На жаль, через півроку Івана Яковича не стало — смерть виявилася прудкішою за світове визнання.
Тома, Л. В. Микола Гоголь / Л. В. Тома. — Х. : Антологія, 2013. —
128 с.
Гоголь став улюбленим письменником і володарем душ мільйонів людей на
планеті. Тому й треба сказати про «українського Гоголя», про першооснову його
душі. Великий російський письменник Микола Гоголь є, на думку багатьох
дослідників і літературознавців, найбільш виразним представником української
школи в російській літературі.
Отже, можемо говорити
про нього як про українського письменника, бо українська тематика творів Гоголя
– це невід’ємна частина його творчої особистості. Він – один з кращих
виразників української ментальності. У його творах найбільш повно і яскраво
відтворилися риси українського національного характеру.
Григорій Сковорода. Тарас Шевченко. Іван Франко.
Леся Українка / авт. : Л. В. Ушкалов, Т. М. Панасенко
; худож.-оформлювач О.М. Артеменко. — Луцьк : Волинська обл. друкарня, 2012. —
472 с.
Філософ, поет, музикант
і педагог Григорій Сковорода; геніальний поет, великий Кобзар Тарас Шевченко;
письменник, публіцист, перекладач, етнограф Іван Франко; славетна поетеса і
драматург Леся Українка — їхні імена назавжди увійшли до скарбниці національної
культури, а багата творча спадщина і сьогодні служить людям. Інакше не могло і
бути, бо кожний з них на своєму етапі був виразником і провідником найбільш
передових ідей свого часу.
Вознюк, В. А. Ольга Кобилянська / В. А. Вознюк. — К. : Укрвидавполіграфія,
2012. — 152 с.
Ольга Кобилянська
(1863—1942) — відома українська письменниця. Її творча спадщина велика і
різноманітна: поезії в прозі, новели, оповідання, повісті, романи. Кобилянська
однією з перших в українській літературі звернулася до теми рівноправ’я
чоловіків і жінок, торкалася письменниця й теми «інтелігенція і народ», тому
вона мала повне право сказати про себе: «Одна праця, одне перо та власне моє
«я» зробили мене тим, чим я є, — робітницею свого народу».
Коляда, І. А. Михайло Коцюбинський / І. А. Коляда,О. Ю. Кирієнко ; худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко.
— К. : Укрвидавполіграфія, 2012. — 120 с.
Михайло Коцюбинський
(1864—1913) був і залишається одним з найоригінальніших українських прозаїків.
Блискучий новеліст, він серед перших в українській літературі усвідомив потребу
її реформаторства в напрямі модерної європейської прози. Саме Коцюбинського
Панас Мирний назвав «великим майстром рідного слова», що, як «будівничий,
виводив свої мистецькі твори, повні великого художнього смаку, глибокої задуми
і безмірно широкої любові до людей»...
Ушкалов, Л. В. Панас
Мирний / Л. В. Ушкалов;
худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. — Х. : Пет, 2012. — 120 с.
Панас Мирний (Афанасій
Якович Рудченко, 1849—1920) — людина, без якої не можна уявити історію
української культури другої половини XIX — початку XX століття. Його романи,
повісті й оповідання високо цінували вже сучасники. Недарма Іван Франко у
своєму «Нарисі історії українсько-руської літератури до 1890 р.» назвав Мирного
«найвизначнішим українським повістярем». І сьогодні твори письменника
викликають неабиякий інтерес у читачів.
Немає коментарів:
Дописати коментар