Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

неділя, 25 травня 2025 р.

«Не забудь мене: день зниклих дітей» (до Міжнародного дня зниклих безвісти дітей)

Діти — найцінніше, що має суспільство. Їхній захист і безпека — головний обов’язок дорослих. Однак у світі щороку зникають сотні тисяч дітей. Деяких вдається знайти, але багато з них залишаються зниклими назавжди. Щоб привернути увагу до цієї серйозної проблеми, щороку 25 травня у світі відзначають Міжнародний день зниклих безвісти дітей.

Зникнення дитини –  невимовна трагедія та горе для батьків та близьких.

Коли дитина потрапляє у незнайоме місце та позбавлена зв’язку з рідними, виникають серйозні ризики для її життя та здоров’я, небезпека потрапляння у ситуації насильства, торгівлі та експлуатації.

Україна вже багато років потерпає від збройної агресії рф. В умовах війни збільшуються випадки зникнень дітей. Постійні обстріли, примусова евакуація, депортація, хаотичні переміщення, втечі, викрадення – не повний перелік факторів, які є каталізаторами цього явища.

За кожною цифрою стоїть доля дитини та її сім’ї, що крає серце.

Завдання усіх органів державної влади, правоохоронних органів, служб та усіх дорослих – докласти максимум зусиль для пошуку дітей.

Повідомлення про знаходження та повернення кожного маленького українця є найбажанішим для його родини.

Для недопущення випадків зникнення дітей велике значення мають превентивні заходи.

Історія виникнення дня

Історія цього дня розпочалася у США. 25 травня 1979 року у Нью-Йорку зник 6-річний хлопчик на ім’я Ітан Пейтц, який йшов до школи. Його зникнення стало першим у США випадком, про який активно повідомляли в ЗМІ. Обличчя хлопчика було надруковане на коробках з молоком — це був новий спосіб пошуку дітей.

Через кілька років, у 1983 році, президент США Рональд Рейган проголосив 25 травня Днем зниклих безвісти дітей. Згодом цей день почали відзначати і в інших країнах, включаючи Україну.

Також у цей день багато людей надягають жовті стрічки — символ надії на повернення зниклих дітей додому.

Що робити, якщо зникла дитина?

Звернутися на цілодобову гарячу лінію Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Заяви про розшук дитини в оперативному порядку розглядаються та передаються рятувальним, медичним та іншим органам і службам відповідно до порушених у зверненні питань.

Також необхідно заявити про зникнення дитини до органів поліції, які розпочнуть процедуру пошуку та повернення дитини.

Від небайдужості кожного з нас залежить доля дитини та найвища цінність – її життя!

Міжнародний день зниклих безвісти дітей — це не лише день пам’яті, а й заклик до дії. Він нагадує, що кожна дитина має право на безпеку, турботу і захист. Кожен з нас може допомогти: бути уважнішим до дітей поруч, поширювати інформацію про зникнення, вчити дітей правилам безпеки.

Пам’ятаючи про тих, кого досі не знайшли, ми будуємо відповідальніше, безпечніше і добріше суспільство.

Символом цього дня у світі є незабудка — квітка, що означає «не забувай».


«Від рукопису до книжки: праця, що дарує знання» ( до Дня працівників видавництв поліграфії і книгорозповсюдження)

Книга – це джерело знань, мудрості та культури. Її шлях до читача починається ще задовго до того, як ми тримаємо її в руках. За створенням кожної книги стоїть велика праця – видавців, поліграфістів і розповсюджувачів. Саме їхню працю щороку вшановують в Україні 25 травня — у День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження.

Це професійне свято є визнанням важливості людей, які забезпечують випуск, друк та поширення книг, газет, журналів та іншої друкованої продукції.

Свято було запроваджене Указом Президента України №563/99 від 25 травня 1999 року. Ініціатива створення цього свята належала працівникам книжкової галузі та культурним діячам, які прагнули привернути увагу до проблем та досягнень в сфері книговидання і друкарства.

Дата 25 травня була обрана невипадково — вона символічно пов’язана із розвитком книжкової справи в Україні та початком активної фази весняного книговидання.

У цей день вітають людей, які працюють у:

- Видавництвах — вони займаються підготовкою тексту, редагуванням, коректурою, оформленням та випуском книжок, журналів і газет;

-   Друкарнях (поліграфії) — тут друкується готовий матеріал: книги, буклети, афіші, підручники тощо;

- Книгорозповсюдженні — працівники книгарень, бібліотекарі, кур’єри та менеджери з продажу книжок.

Це свято об’єднує всіх, хто щодня працює над тим, щоб інформація і знання ставали доступними для кожного з нас.

Незважаючи на розвиток цифрових технологій, книга і досі залишається незамінною. Вона формує культуру читання, критичне мислення, збагачує мову та знання. А газети і журнали продовжують інформувати людей про актуальні події.

Підручники, які ми використовуємо в школі, також створюються завдяки праці видавців, редакторів, коректорів, дизайнерів і друкарів. Вони вкладають у кожну сторінку знання, досвід і професіоналізм.

Попри свою важливість, галузь видавництва і поліграфії має низку проблем. Однак попри труднощі, галузь продовжує розвиватися. Все більше з’являється сучасних видавництв, які створюють якісні, цікаві та патріотичні книги для дітей, молоді та дорослих.

Свято працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження — це нагадування про важливу роль книги у суспільстві та про тих, хто її створює. Саме завдяки їм ми маємо можливість читати художню літературу, навчальні підручники, наукові дослідження, періодичні видання та багато іншого.

Цей день — чудова нагода подякувати тим, хто дарує нам книжковий світ, зберігає і розвиває культурні цінності нашої країни.  





пʼятниця, 23 травня 2025 р.

«Герої не вмирають» (до Дня Героїв України)


Історія України сповнена боротьби за свободу, незалежність і національну гідність. Протягом століть українці виборювали право жити на своїй землі, розмовляти рідною мовою, зберігати свою культуру. У цьому героїчному літописі — постаті січових стрільців, воїнів УПА, дисидентів, волонтерів та сучасних захисників, які поклали життя за державу. День Героїв, який відзначається щороку 23 травня, — це свято пам’яті й шани всім борцям за волю України.

Історія виникнення Дня Героїв

День Героїв виник у середовищі українських націоналістів ще в 1930-х роках. Спочатку його відзначали як день пам’яті загиблих членів Організації українських націоналістів (ОУН):

                 23 травня 1924 року загинув засновник ОУН Микола Міхновський (за іншими даними, покінчив життя самогубством);

                У травні в різні роки були вбиті Євген Коновалець, Симон Петлюра, Микола Міхновський — визначні лідери українського визвольного руху.

В умовах радянської окупації святкування Дня Героїв було заборонене. Але в еміграції та в лавах УПА цей день зберігався як свято національної пам’яті.

Після здобуття незалежності України в 1991 році, День Героїв почали відзначати спершу на громадському рівні, а з 2010-х років — більш масово.

День Героїв у сучасній Україні

У XXI столітті День Героїв набув особливого значення. Особливо після Революції Гідності (2013–2014) та початку війни з Росією, внаслідок якої тисячі українських воїнів загинули, захищаючи державу.

До Героїв сьогодні ми зараховуємо:

-                     Героїв Крут (1918);

-                     Воїнів УНР, УПА, січових стрільців;

-                     Учасників визвольних повстань і дисидентського руху;

-                     Героїв Небесної Сотні;

-                     Захисників України на Сході та Півдні — усіх, хто боронить незалежність після 2014 року;

-                     Добровольців, медиків, волонтерів;

-                     Усіх, хто віддав життя за волю України.

День Героїв у 2025 році

У 2025 році День Героїв відзначається в умовах повномасштабної війни з Росією, яка триває з 24 лютого 2022 року. Цей день став не лише урочистим, а й болючим символом, адже тисячі нових імен додаються до списку тих, кого вшановує Україна.

23 травня 2025 року по всій Україні проходять:

-                     Хвилини мовчання в закладах освіти;

-                     Покладання квітів до могил та меморіалів загиблих воїнів;

-                     Марші Героїв, військові паради або патріотичні акції;

-                     Виставки, кінопокази, читання віршів і спогадів про полеглих героїв;

-                     У школах і вишах проводяться уроки мужності;

-            В багатьох містах тривають проєкти з встановлення пам’ятників, стендів, створення документальних фільмів.

Особлива увага у 2025 році приділяється вшануванню оборонців Маріуполя, Бахмута, Авдіївки, Херсона, Харкова, Куп’янська, Запоріжжя, а також пам’яті всіх зниклих безвісти та полонених.

Герої не вмирають

Гасло «Герої не вмирають» стало частиною українського суспільного життя після Майдану. Це не просто слова — це національна обітниця пам’ятати кожного, хто віддав себе заради майбутнього країни.

Сьогодні герої — це не лише військові. Це і лікарі, які рятували життя під обстрілами. Це добровольці, які пішли без повістки. Це волонтери, які везли допомогу під кулями. Це цивільні, які загинули через свою позицію або вірність українській державі.

День Героїв — це не просто данина пам’яті. Це:

-                     Мотивація молодого покоління пам’ятати і пишатися своєю історією;

-       Єднання нації навколо спільних цінностей — свободи, гідності, самопожертви;

-                     Моральна підтримка тих, хто нині на фронті;

-               Чіткий сигнал усьому світові, що українці не відмовляться від боротьби за свою землю.

День Героїв у 2025 році — це день сліз, гордості, пам’яті та вдячності. Україна вшановує своїх синів і дочок, які стали символами незламності. Ми згадуємо минуле, бачимо сучасне і віримо в майбутнє. Бо поки жива пам’ять про героїв, живе й Україна.