Традиції та звичаї українського народу

    Український народ здавна славиться багатою культурною спадщиною, що відображається у народних традиціях, обрядах та звичаях. Саме вони формували світогляд наших предків, супроводжували їх у повсякденному житті, святкуваннях і важливих подіях. Через пісню, вишивку, народні ремесла, обряди та символіку українці передавали з покоління в покоління мудрість, віру й любов до рідної землі.

     Колядування взимку, щедрування, веснянки, обрядові свята Івана Купала та Зелених свят, традиції українського весілля та хрестин — усе це не лише барвисті звичаї, а справжні культурні коди нації, які зберігають дух нашого народу.

    Заходячи на подвір'я, колядники просять дозволу заколядувати і, коли господарі погоджуються, колядники починають виставу з віншувальних пісень-колядок та жартівливих сценок. У поетичних текстах оспівуються господар, господиня та їхні діти, зичиться їм щастя і здоров'я, а в господарстві, щоб були статки і щедрий приплід.

    На більшості території України сучасне колядування триває до Водохреща (6 січня). Проте на Київщині до середини минулого століття колядники ходили від хати до хати аж до свята Стрітення Господнього (2 лютого).

 

 

    Дідух — це український традиційний різдвяний оберіг у вигляді снопа першого або останнього врожаю (житнього, пшеничного), що символізує дух предків, зв'язок поколінь, добробут та майбутній урожай, який ставлять у «червоному куті» на Святвечір і зберігають до Водохреща, після чого його спалюють, щоб відпустити душі пращурів. Це давній дохристиянський символ, який часто замінював ялинку і виготовлявся з колосків та прикрашався стрічками.

    Традиційні українські страви на Різдво — це 12 пісних страв на Святвечір, головними з яких є кутя (пшениця з маком, горіхами, медом) та узвар, а також борщ із вушками, вареники, голубці, рибні страви, гриби, капуста з пшоном, пампухи з часником або начинкою, та оселедець. Ці страви символізують добробут, здоров'я та достаток родини, а стіл накривають під скатертину з сіном.

    Сьогодні, перегортаючи сторінки книжок, представлених на виставці, ми пригадуємо давні традиції, відкриваємо нові факти та усвідомлюємо значення культурної спадщини в сучасному житті. Адже знання свого минулого допомагає нам цінувати й берегти національну ідентичність та передавати її наступним поколінням.

«Герої Чорнобиля: відлуння трагедії» (до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС)

 

26 квітня 1986 року сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства — аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Вибух четвертого енергоблоку назавжди змінив долі мільйонів людей та залишив глибокий слід у пам’яті всього світу.

Ця виставка присвячена вшануванню героїв Чорнобиля — учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Пожежники, військові, медики, інженери, водії та добровольці першими стали на захист людства від невидимої загрози — радіації. Ціною власного здоров’я, а часто й життя, вони зупинили поширення катастрофи.

Книжкова виставка знайомить з історією трагедії, перебігом ліквідаційних робіт, спогадами очевидців, документальними матеріалами та художніми творами, що відображають біль, мужність і самопожертву чорнобильців.

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС — це нагадування про відповідальність людства перед природою, про ціну технічного прогресу та про подвиг тих, хто без вагань виконав свій обов’язок.

Пам’ятаємо. Вшановуємо. Передаємо пам’ять наступним поколінням.

«Діти потребують нашого захисту щодня»

 

Україна цьогоріч уперше відзначає День захисту дітей 20 листопада. У цей день у 1959 році ухвалили Декларацію прав дитини, тоді як у 1989 році – Конвенцію ООН про права дитини. У 2025 році указом президента України святкування перенесли на 20 листопада, Всесвітній день дитини.

Зауважимо, що День захисту дітей 1 червня відзначають понад 50 країн світу. Втім, у більшості держав святкують саме 20 листопада – у Всесвітній день дитини, проголошений ООН у 1954 році.

Зміна дати має на меті акцентувати важливість захисту прав дітей як загальнонаціонального пріоритету та посилити синергію з міжнародною спільнотою у реалізації положень Конвенції ООН про права дитини, прийнятої 20 листопада 1989 року.

Раніше свято асоціювалося з початком літа, канікулами, безтурботністю. Свято відзначали концертами та дитячими розвагами.

Втім, повномасштабна війна зробила критичною тему захисту дітей. Нині українські діти перебувають під постійною небезпекою. Маленькі українці наразі потребують саме соціальної та правової міжнародної підтримки.

«Немає нічого важливішого, ніж захистити дитину — сьогодні, щоб вона могла жити завтра.»
 

Книжкова виставка «Воля живе боротьбою…», (до Дня Гідності та свободи)

 

 21 листопада - День Гідності та Свободи

 

21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи - день, що об’єднує всіх, хто не байдужий до долі своєї держави, день, який нагадує нам про події, що назавжди змінили хід української історії.

Це свято утверджує незламний дух українського народу, його прагнення до волі, правди, справедливості та демократії. Саме в ці дні ми з вдячністю згадуємо всіх, хто виборював для нас можливість жити у вільній, незалежній країні, хто відстоював честь і гідність українців під час Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013–2014 років

  До цієї події у відділі читального залу оформлено книжкову виставку «Воля живе боротьбою…», яка покликана нагадати про героїчні сторінки сучасної історії нашої держави.

 Виставка функціонуватиме з 7 по 30 листопада 2025 року.

Запрошуємо ознайомитися усіх бажаючих!