«Єдиний скарб у тебе — рідна мова!», до Міжнародного дня рідної мови

            Ти велична і проста.

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мова – пісня колискова.

Мова – матері уста.

І. Багряний

    

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

Мовну ідентичність нашої солов'їної намагалися ліквідувати більше, ніж будь-яку іншу мову. Як стверджує Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирають мову». Міжнародний день рідної мови – свято, яке нагадує про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні. Українці це знову виборюють зі зброєю в руках. За українську мову, національну ідентичність та право бути господарями на своїй землі гинуть кращі сини та доньки країни.

Як і раніше, очевидна істина: мова має значення. Це та рушійна сила, яка об’єднала українців і весь світ та веде до перемоги України. Підтримувати культурне розмаїття, захищати мови корінних народів, утверджувати українську мову як державну, посилювати обороноздатність держави - наше спільне завдання.

Українці 21 лютого вітають своїх рідних та друзів з Днем рідної мови — української мови, маючи на меті віддати їй шану, зберегти єдність та міцність українського народу, які починаються саме з мови.