23 серпня Європейський день пам’яті жертв сталінізму і нацизму.

 Декларація Європейського парламенту про проголошення 23 серпня Європейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму:

«Європейський парламент,

- Беручи до уваги Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про незастосування терміну давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства,

- Беручи до уваги наступні статті Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основних свобод: Стаття 1 - Зобов’язання поважати права людини; Стаття 2 - Право на життя; Стаття 3 - Заборона катування і стаття 4 - Заборона рабства і примусової праці,

- Беручи до уваги Резолюцію 1481 (2006) Ради Європи Парламентської Асамблеї про необхідність міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів,

- Беручи до уваги Правило 116 своїх Правил процедури,

А. тоді як пакт Молотова-Ріббентропа від 23 серпня 1939 між Радянським Союзом і Німеччиною розділили Європу на дві сфери, що представляють інтерес за допомогою секретних додаткових протоколів,

B. тоді як масові депортації, вбивства і полон вчинені в контексті актів агресії з боку сталінізму і нацизму потрапляють в категорію військових злочинів і злочинів проти людяності,

С. в той час як, відповідно до норм міжнародного права, законодавчі обмеження не застосовуються до воєнних злочинів і злочинів проти людяності,

D. в той час як вплив і значення радянського ладу і окупації, а також для громадян посткомуністичних держав мало відомі в Європі,

Е. в той час як стаття 3 Постанова № 1904/2006 / ЄС Європейського Парламенту та Ради від 12 грудня 2006 року встановлює на період з 2007 до 2013 року програму «Європа для громадян», щоб сприяти активності європейського громадянства (1) вимагає підтримки для дії програми «Активної Європейської Пам’яті», призначеної для запобігання будь-якого повторення злочинів нацизму і сталінізму,

1. пропонує 23 серпня оголосити Європейським днем пам’яті жертв сталінізму і нацизму, в цілях збереження пам’яті про жертви масових депортацій і знищень, і в той же час вкорінення і зміцнення демократії, зміцнення миру і стабільності на європейському континенті;

2. доручає своєму Голові направити цю декларацію, до парламентів держав-членів.»

Пропонуємо добірку найновіших книжок, присвячених цій темі, з читального залу Тернопільської ОУНБ.

94(477)

Т68  

Тріумф людини. Українці в нацистських і радянських концтаборах / авт.: І. Бігун, В. Бондарук, В. В'ятрович [та ін.] ; під. заг. ред. В. В'ятровича ; Укр. ін-т нац. пам'яті ; Центр дослідж. визвольного руху. — Львів : Папуга, 2019. — 200 с. : іл.

Цей проект — про те людське, що не здатна знищити жодна система. Про небайдужий погляд, розказану казку, простягнуту руку, розділений окраєць хліба. Про силу волі, віри і любові. Про перемогу надії. Про свободу в серцях. Про тріумф людини.

Вихідці з України були в багатьох концтаборах нацистської Німеччини. Представлені тут історії свідчать: багато українців не хотіли миритися з роллю пасивних рабів нацизму. У таборах вони формували мережі взаємодопомоги та підпільні організації, наважувалися на втечі, бунти й повстання. Імперія ГУЛАГ розпочала свою роботу із становленням радянської влади і продовжила вбивати після падіння нацизму. У радянських концтаборах режим винищував українську націю. Але комуністи не досягли цілі. Українські в’язні були серед тих найактивніших, хто зруйнували, здавалося б непереможну, імперію ГУЛАГу.

Великою мірою завдяки тим українцям, які не зламались у нацистських і комуністичних концтаборах, ми зараз живемо у вільній незалежній державі.

94(100)

Д42 

Джонс, А. Геноцид: вступ до глобальної історії / А. Джонс ; пер. з англ. К. Диси ; наук. ред.: І. Винокурова, О. Стяжкіна, Нац. ун-т «Києво-Могилян. акад.», Центр дослідж. історії та культури східноєвроп. єврейства. — Київ : Дух і Літера, 2019. — 696 с. : іл.

«Геноцид: Вступ до глобальної історії» – це наймасштабніший за своїм охопленням посібник із проблем геноциду серед усіх, що видані дотепер. У цій унікальній книжці, яка відображає найновіші підходи в дисципліні genocide studies, геноцид розглядається водночас і як історичне явище, і як теоретичний та правовий концепт. Автор докладно розкриває витоки, глибину і людський вимір трагедій, що сталися на різних континентах, висвітлює роль війни, імперіалізму та соціальних революцій у розпалюванні геноцидного полум’я. Адам Джонс також приділяє увагу проблемам історичної пам’яті, ініціативам із відновлення правди і справедливості, стратегіям гуманітарних інтервенцій і запобігання новим злочинам. Книжка представляє феномен геноциду в перспективі соціальних наук: психології, соціології, антропології, гендерних студій, політології та теорії міжнародних відносин. Це незамінне видання для дослідників геноцидів та всіх, хто зацікавлений у пізнанні однієї з найтривкіших хвороб людства.

94(477)

М28 

Марочко, Василь. Йосип Сталін - фельдмаршал Голодомору / В. Марочко ; Нац. музей Голодомору-геноциду, Ін-т дослідж. Голодомору. — Київ : Мельник М. Ю., 2020. — 104 с.

Висвітлено тактико-стратегічний задум сталінської політики хлібозаготівлі, особисту участь Сталіна у «розверстанні» обсягів примусового вилучення селянського хліба, республіканських та обласних планів заготівлі, ініціювання кремлівським володарем судових репресій проти так званих «ухильників» і «саботажників».