Лімфома: що треба знати про хворобу (до Всесвітнього дня боротьби з лімфомами)

 

        15 вересня — Всесвітній день боротьби з лімфомами. Цей день ініціювала більше 10 років тому Лімфомнакоаліція — міжнародна організація, яка об'єднує пацієнтів з 41 країни світу. Його мета — привернути увагу громадськості до проблем людей, які зіткнулися з таким діагнозом, а також інформувати широкий загал про симптоми захворювання та наголосити на необхідності звернень до лікарів, якщо симптоми з'явилися.

Лімфоми – це різновид злоякісних пухлини з клітин імунної системи, що вражають лімфатичну систему, яка складається з лімфатичних вузлів (невеликі закриті скупчення лімфоцитів), селезінки, вилочкової залози, кісткового мозку. Вони входять до класу гематологічних новоутворень, прогресуючих з плином часу. У XIX та на початку XX століть відома на той час форма захворювання називалася хворобою Ходжкіна, на честь Томаса Ходжкіна, який вперше описав характерні клітинні зміни лімфоми в 1832 році.

Лімфома - це не одна хвороба, а група з понад 30-ти різних хвороб. Існують два головних типи пухлин імунної системи: лімфома Ходжкіна, що походить з T-лімфоцитів або NK клітин та неходжкінські лімфоми, які походять з В-лімфоцитів.

На даний час достовірно не відомі причини виникнення лімфом, хоча водночас є багато статей у світовій літературі, в яких ідеться про те, що віруси групи герпес можуть бути причиною розвитку лімфом у людей, а саме Еппштейн-Бар вірусу та Цитомегаловірусу. Окрім цього, є певний зв’язок наявності генетичних мутацій у людей з розвитком лімфом.

Відповідно до вищезгаданого, у групі ризику є люди, у яких є імуноглобуліни групи G вірусів Еппштейн-Бар та цитомегаловірусу. Це значить, що ці люди колись перенесли інфекційні захворювання, спричинені цими вірусами, які могли протікати без проявів, і зараз у цих людей є антитіла до цих вірусів. Крім цього, в групі ризику є люди, що працюють з хімікатами, такими як органофосфати, бензен, тетрахлорид карбону та консерванти деревини. Це фермери, хіміки, маляри та механіки.

Таким чином, факторами ризику захворювання є:

• деякі інфекції і віруси, у тому числі вірус Епштейна-Барр;
• спадкова схильність;
• аутоімунні захворювання;
• несприятливий вплив навколишнього середовища, контакт зі шкідливими хімічними речовинами.

А до основних симптомів захворювання можна віднести:

• збільшені, безболісні лімфатичні вузли;
• зменшення маси тіла;
• підвищення температури;
• нічна пітливість.

Сьогодні з діагнозом лімфома живе більше 1-го млн. осіб у всьому світі, і у близько тисячі хворих щодня виявляють зазначену патологію. Так, за даними Національного інституту онкології США, у країні щороку діагностується близько 74тис. нових випадків лімфом (4,3% від усіх онкологічних новоутворень). У країнах Західної Європи захворюваність на лімфоми складає близько 12-15 випадків на 100тис. населення на рік. У Росії щорічно реєструється більше 25тис. нових випадків захворювання (близько 4% від усіх злоякісних пухлин). В Україні щороку діагноз лімфома та лімфолейкоз ставлять щонайменше 3,5тис. людей. При цьому 10% випадків захворювання були виявлені випадково під час проходження періодичних медичних оглядів. Захворюваність на неходжкінські лімфоми вища в групі людей похилого віку. Хвороба Ходжкіна найчастіше вражає людей віком до 30 років і після 60. На жаль, серед хворих на лімфому зустрічаються й діти. Так, за статистичними даними тільки серед дітей Львівської області щорічно реєструється більше 60 випадків захворювання на рік.

Лімфома — виліковна. При виявленні захворювання на ранній стадії більшість людей мають всі шанси перемогти хворобу! При виявленні тривожних симптомів (збільшення лімфатичних вузлів, червоні плями на шкірі, кашель/задишка, нічний піт, раптова безпричинна втрата ваги, підвищена температура у вечірній/нічний час, свербіж шкіри, велика стомлюваність) — не відкладайте візит до лікаря!

Оксана Содомора,  

головний бібліотекар відділу читального залу