Маркіян Шашкевич – будитель народного духу

                                                                        «З синів – на сини – віки перебуде,

                                                                        каміння перестоїть!»  

                                                                                                           М. Шашкевич

6 листопада Україна відзначає 205-ту річницю з дня народження Маркіяна Шашкевича – уродженця Львівщини, письменника, поета, культурно-громадського діяча, священника, ініціатора видання альманаху «Русалка Дністровая», засновника літературного гуртка «Руська трійця».

Він – перший священник, який відправляв богослужіння українською мовою, перший письменник в Галичині, який писав українською і відстояв наш алфавіт і мову в статті «Абетка чи абецадло».

Коли з’явився Маркіян Шашкевич, Західна Україна перебувала у стані повного економічного та культурно-освітнього застою. Не було шкіл, освіти, свідомого міщанства та ще й діяло москвофільство, яке поширювало неуцтво серед населення. І в таких несприятливих умовах він висунув ідею піднести мову нашого народу на рівень літератури й науки. Саме духовно-подвижницька, культурно-громадська та освітня діяльність Шашкевича значно вплинула на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.

«Шашкевич – людина наскрізь симпатична, щира і проста, огріта неложною любов’ю до рідного народу і непохитна своєї дороги як у штуці, так і в життю», – ці слова великого Івана Франка дають, мабуть, найповнішу оцінку всієї подвижницької діяльності цього класика української літератури.

Сьогодні нам, сучасним українцям, треба вчитися у Маркіяна Шашкевича глибокої духовності, розуміння народної мудрості, національної твердості духу, благородства і самовідданості.

Звертаймось до цього великого прометея нації, щоб черпати сили для поступу, твердості в діяннях, щоб воскресити те, що відродило нас як націю, народ, державу.   

Ольга Гапочка, бібліотекар відділу читального залу