Новинки книжкових полиць

Панасенко, Т. М. Іван Франко / Т. М. Панасенко. — Х. : Фоліо, 2013. — 122 с.

Видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, етнограф… Його творчий доробок становить понад 50 томів, серед його праць — твори на кількох європейських мовах. Тому не дивно, що в листопаді 1915 року віденський науковець Йосиф Застирець звернувся до Нобелівського комітету з пропозицією відзначити діяльність «найбільшого українського і одночасно слов’янського поета і вченого», «великого провідника свого народу, міжнародного генія» Івана Франка Нобелівською премією. На жаль, через півроку Івана Яковича не стало — смерть виявилася прудкішою за світове визнання.

Тома, Л. В. Микола Гоголь / Л. В. Тома. — Х. : Антологія, 2013. — 128 с.

Гоголь став улюбленим письменником і володарем душ мільйонів людей на планеті. Тому й треба сказати про «українського Гоголя», про першооснову його душі. Великий російський письменник Микола Гоголь є, на думку багатьох дослідників і літературознавців, найбільш виразним представником української школи в російській літературі.

Отже, можемо говорити про нього як про українського письменника, бо українська тематика творів Гоголя – це невід’ємна частина його творчої особистості. Він – один з кращих виразників української ментальності. У його творах найбільш повно і яскраво відтворилися риси українського національного характеру.

Григорій Сковорода. Тарас Шевченко. Іван Франко. Леся Українка / авт. : Л. В. Ушкалов, Т. М. Панасенко ; худож.-оформлювач О.М. Артеменко. — Луцьк : Волинська обл. друкарня, 2012. — 472 с. 

Філософ, поет, музикант і педагог Григорій Сковорода; геніальний поет, великий Кобзар Тарас Шевченко; письменник, публіцист, перекладач, етнограф Іван Франко; славетна поетеса і драматург Леся Українка — їхні імена назавжди увійшли до скарбниці національної культури, а багата творча спадщина і сьогодні служить людям. Інакше не могло і бути, бо кожний з них на своєму етапі був виразником і провідником найбільш передових ідей свого часу.

Вознюк, В. А. Ольга Кобилянська / В. А. Вознюк. — К. : Укрвидавполіграфія, 2012. — 152 с.

Ольга Кобилянська (1863—1942) — відома українська письменниця. Її творча спадщина велика і різноманітна: поезії в прозі, новели, оповідання, повісті, романи. Кобилянська однією з перших в українській літературі звернулася до теми рівноправ’я чоловіків і жінок, торкалася письменниця й теми «інтелігенція і народ», тому вона мала повне право сказати про себе: «Одна праця, одне перо та власне моє «я» зробили мене тим, чим я є, — робітницею свого народу».

Коляда, І. А. Михайло Коцюбинський / І. А. Коляда,О. Ю. Кирієнко ; худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. — К. : Укрвидавполіграфія, 2012. — 120 с.

Михайло Коцюбинський (1864—1913) був і залишається одним з найоригінальніших українських прозаїків. Блискучий новеліст, він серед перших в українській літературі усвідомив потребу її реформаторства в напрямі модерної європейської прози. Саме Коцюбинського Панас Мирний назвав «великим майстром рідного слова», що, як «будівничий, виводив свої мистецькі твори, повні великого художнього смаку, глибокої задуми і безмірно широкої любові до людей»...

Ушкалов, Л. В. Панас Мирний / Л. В. Ушкалов; худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. — Х. : Пет, 2012. — 120 с.

Панас Мирний (Афанасій Якович Рудченко, 1849—1920) — людина, без якої не можна уявити історію української культури другої половини XIX — початку XX століття. Його романи, повісті й оповідання високо цінували вже сучасники. Недарма Іван Франко у своєму «Нарисі історії українсько-руської літератури до 1890 р.» назвав Мирного «найвизначнішим українським повістярем». І сьогодні твори письменника викликають неабиякий інтерес у читачів.