Джек Лондон: письменник, який випробував світ і людину (150 років від дня народження)

Джек Лондон — один із найяскравіших письменників світової літератури, чия біографія не менш захоплива, ніж його твори. Він народився 12 січня 1876 року, а його життя стало справжньою пригодою, сповненою ризику, мандрів і боротьби за місце у світі.

          Ще в юності Джек Лондон встиг побувати матросом, мисливцем на тюленів, робітником на фабриці та золотошукачем на Клондайку. Саме суворий Північний край, випробування холодом, голодом і самотністю подарували світові його найвідоміші твори — «Поклик пращурів», «Біле Ікло», «Жага до життя». У них природа постає не тлом, а справжнім героєм, що перевіряє людину на міцність.

Джек Лондон писав про силу характеру, волю до життя та внутрішню свободу. Він вірив, що справжня цінність людини проявляється в момент випробувань. Попри всесвітню славу, письменник залишався бунтівником у душі, цікавився соціальними проблемами, несправедливістю та майбутнім людства.

За своє коротке, але надзвичайно насичене життя Джек Лондон створив понад 50 книг. Його твори перекладені десятками мов і досі надихають читачів різного віку. Через 150 років після народження він залишається автором, чиї історії вчать мужності, співчуттю та любові до свободи.

Запрошуємо відкрити або перечитати книги Джека Лондона у нашій бібліотеці та знову відчути силу слова, загартованого вітрами пригод і боротьби.

 

 

 

 

Презентація книжки Олександра Степаненка «Адвокат Антін Горбачевський та його доба».

8 січня у відділі читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки відбулася презентація книжки Олександра Степаненка «Адвокат Антін Горбачевський та його доба».

       27 січня 2026-го року виповнюється 170 років від дня народження Антіна Горбачевського, адвоката, правознавця, видавця, мецената, дипломата, громадського, політичного та державного діяча, яке вперше відзначатиметься на державному рівні згідно Постанови Верховної ради України від 15 грудня 2025 року «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026-2027 роках».

Саме до цієї дати світ побачила книжка Олександра Степаненка «Адвокат Антін Горбачевський та його доба» — ґрунтовний біографічний нарис, який ми сьогодні найперші презентуємо на широкий загал.

Нове видання подане до друку Центром досліджень адвокатури і права Національної асоціації адвокатів України. 

      Під час презентації пан Олександр докладно зупинився на життєвому шляху Антіна Горбачевського, висвітливши ключові віхи його особистої та професійної біографії. Особливу увагу було приділено його правничій діяльності — як служінню закону, громаді та ідеалам справедливості в непрості історичні часи.

Окремим акцентом у розповіді стала активна участь Антіна Горбачевського у початках українського державотворення. Автор показав його як свідомого діяча своєї епохи, який не лише формував правову культуру, а й долучався до закладання підвалин української державності, відстоюючи національні інтереси та право українців на власну державу.

 

     Під час заходу Олександр Степаненко подарував бібліотеці примірник видання «Антін Горбачевський та його доба» з власним автографом, поповнивши фонд нашої книгозбірні цінним історико-біографічним виданням.

Коротка зустріч з книгою "Довідник безбар’єрності"

36

Д58

Довідник безбар'єрності / упоряд. Т. Касьян ; вступ. слово О. Зеленської. — Харків : IST Publishing, 2022. — 224 с. : іл. + 2 дод. — Текст укр. та шрифтом Брайля.

«Довідник безбар’єрності» є ініціативою і флагманським проєктом першої леді Олени Зеленської. Це унікальне за формою та якістю мультиформатне видання, яке можна не лише читати, але й відчувати на дотик – зі шрифтом Брайля, конгревним тисненням та QR-кодами на переклад українською жестовою мовою – справжній гід з толерантної комунікації та взаємодії з різними людьми, покликаний вплинути на культуру мови.

 Структура Довідника включає в себе п’ять розділів.

Розділ «Складники безбар’єрності» простою та доступною мовою розкриває, що таке бар’єри, стереотипи, інклюзія, залучення, недискримінація, толерантність, прийняття, доступність, гендерна рівність, універсальний дизайн тощо.

У розділі «Правила безбар’єрної мови» наведені та пояснені принципи безбар’єрної мови — мови, у якій відсутні слова, фрази, що демонструють упереджене, стереотипне або дискримінаційне ставлення до людини.

У розділі «Словник коректних термінів» зібрані поняття, які некоректно вживати стосовно різних людей. Тут пропонуються варіанти, як говорити правильно і пояснюється, чому саме так.

Розділ «Безбар’єрний календар» розповідає про важливі дати, визначні і пам’ятні дні та пояснює, як їх відзначати, та коли привітання є недоречними.

У розділі «Етика взаємодії» даються відповіді на запитання, як толерантно та етично взаємодіяти з людьми з різними формами інвалідності.

Видання – не для продажу, його примірники відправлено національним та обласним бібліотекам, щоб кожен безкоштовно міг познайомитися з посібником із нової етики спілкування. Зокрема, у нашому Файному місті «Довідник» є в Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці, у відділі читального залу у вільному доступі.

Усі бажаючі, прочитавши видання, дізнаються про те, якими є складники безбар’єрності та правила безбар’єрної мови, ознайомляться зі словником коректних термінів та зможуть засвоїти етику взаємодії з різними людьми.

Традиції та звичаї українського народу

    Український народ здавна славиться багатою культурною спадщиною, що відображається у народних традиціях, обрядах та звичаях. Саме вони формували світогляд наших предків, супроводжували їх у повсякденному житті, святкуваннях і важливих подіях. Через пісню, вишивку, народні ремесла, обряди та символіку українці передавали з покоління в покоління мудрість, віру й любов до рідної землі.

     Колядування взимку, щедрування, веснянки, обрядові свята Івана Купала та Зелених свят, традиції українського весілля та хрестин — усе це не лише барвисті звичаї, а справжні культурні коди нації, які зберігають дух нашого народу.

    Заходячи на подвір'я, колядники просять дозволу заколядувати і, коли господарі погоджуються, колядники починають виставу з віншувальних пісень-колядок та жартівливих сценок. У поетичних текстах оспівуються господар, господиня та їхні діти, зичиться їм щастя і здоров'я, а в господарстві, щоб були статки і щедрий приплід.

    На більшості території України сучасне колядування триває до Водохреща (6 січня). Проте на Київщині до середини минулого століття колядники ходили від хати до хати аж до свята Стрітення Господнього (2 лютого).

 

 

    Дідух — це український традиційний різдвяний оберіг у вигляді снопа першого або останнього врожаю (житнього, пшеничного), що символізує дух предків, зв'язок поколінь, добробут та майбутній урожай, який ставлять у «червоному куті» на Святвечір і зберігають до Водохреща, після чого його спалюють, щоб відпустити душі пращурів. Це давній дохристиянський символ, який часто замінював ялинку і виготовлявся з колосків та прикрашався стрічками.

    Традиційні українські страви на Різдво — це 12 пісних страв на Святвечір, головними з яких є кутя (пшениця з маком, горіхами, медом) та узвар, а також борщ із вушками, вареники, голубці, рибні страви, гриби, капуста з пшоном, пампухи з часником або начинкою, та оселедець. Ці страви символізують добробут, здоров'я та достаток родини, а стіл накривають під скатертину з сіном.

    Сьогодні, перегортаючи сторінки книжок, представлених на виставці, ми пригадуємо давні традиції, відкриваємо нові факти та усвідомлюємо значення культурної спадщини в сучасному житті. Адже знання свого минулого допомагає нам цінувати й берегти національну ідентичність та передавати її наступним поколінням.

«Герої Чорнобиля: відлуння трагедії» (до Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС)

 

26 квітня 1986 року сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства — аварія на Чорнобильській атомній електростанції. Вибух четвертого енергоблоку назавжди змінив долі мільйонів людей та залишив глибокий слід у пам’яті всього світу.

Ця виставка присвячена вшануванню героїв Чорнобиля — учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Пожежники, військові, медики, інженери, водії та добровольці першими стали на захист людства від невидимої загрози — радіації. Ціною власного здоров’я, а часто й життя, вони зупинили поширення катастрофи.

Книжкова виставка знайомить з історією трагедії, перебігом ліквідаційних робіт, спогадами очевидців, документальними матеріалами та художніми творами, що відображають біль, мужність і самопожертву чорнобильців.

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС — це нагадування про відповідальність людства перед природою, про ціну технічного прогресу та про подвиг тих, хто без вагань виконав свій обов’язок.

Пам’ятаємо. Вшановуємо. Передаємо пам’ять наступним поколінням.