«Можливості – обмежені, здібності – безмежні» (до Міжнародного дня боротьби за права інвалідів)

 

5 травня відзначається Міжнародний день боротьби за права інвалідів. Це важливе свято призначене для привернення уваги до проблем, з якими стикаються люди з інвалідністю, та для підтримки їх прав на рівність, повагу та повноцінну участь у суспільстві.

Жодна категорія громадян не повинна залишитися без уваги влади, суспільства, громадських організацій незалежно від національності, релігії, матеріального стану, стану здоров’я.

Метою Дня боротьби за права інвалідів є сприяння більш глибокому розумінню проблем, пов’язаних з інвалідністю, і мобілізація підтримки прав інвалідів. Люди з обмеженими можливостями мають такі ж права на працевлаштування, доступну освіту і інфраструктуру, як і інші категорії громадян.

На жаль, життя людей з обмеженими фізичними можливостями продовжує залишатися дуже складним. Такі проблеми, як складність отримання освіти, брак робочих місць і невелика грошова допомога, позбавляють інвалідів можливості вести повноцінний спосіб життя й ізолюють їх від суспільства.

Хоча інваліди обмежені фізично, вони безмежні у своїх здібностях, талантах і прагненні до самовираження. Завдяки величезній силі духу й волі, ці люди досягають успіхів у найрізноманітніших сферах: науці, підприємницькій діяльності, художній творчості, мистецтві, спорті. Час показав, що дуже часто люди з обмеженими фізичними можливостями можуть досягти навіть більшого, ніж зовсім здорові люди.

Історія цього свята пов'язана з ухваленням рішення Генеральної Асамблеї ООН у 1992 році про проведення Міжнародного дня інвалідів. Цей день призначено для підвищення уваги до проблем інвалідності, а також для стимулювання дій з удосконалення ситуації людей з інвалідністю в усіх сферах життя.

Міжнародний день боротьби за права інвалідів є часом для оцінки досягнень у галузі захисту прав людей з інвалідністю та для визначення подальших кроків для їхнього соціального включення та підтримки. Це також може включати сприяння інклюзивним заходам та ініціативам, які сприяють створенню суспільства, де кожна людина, незалежно від її здоров'я або фізичних обмежень, має можливість реалізувати свій потенціал та брати активну участь у житті спільноти.

«Паска Христова – дар нового життя» ( до Дня Христового Воскресіння)

 

І квіти, і сонце

І небо ласкаве

Ісуса вітають!

І ми його славимо!

За те, що щасливі,

За те, що здорові,

За ясний Великдень

В родинному колі!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Великдень – велике християнське свято. Попри те, що напередодні Великодня розіп'яли Христа, це свято сповнене радістю, бо Христос Воскрес, щирими побажаннями смачної паски, добра і злагоди у кожній родині.

Щороку дата Великодня може випадати на різні дні й місяці, оскільки обчислюється за місячно-сонячним календарем. Для українців Великдень – основне річне свято. Його звичаї передаються з покоління в покоління, і багато з них виконуються і в наш час… Тому давайте знову помандруємо великодніми традиціями і зануримося в свято з вірою в Бога і любов'ю до людей.

Ніч перед Великоднем потрібно провести у молитві, просячи прощення гріхів і очищення душі. Опівночі в церквах розпочинаються святкові богослужіння, а дзвін сповіщає про Воскресіння Христове та початок великодньої служби.

Вранці усі вітаються "Христос Воскрес!", на що завжди у відповідь чути "Воістину Воскрес!". Збираючись до церкви, до великоднього кошика обов'язково кладуть яйця і паску, а далі те, що людина може собі дозволити.

Великоднє яйце – один з найдавніших символів зародження і вічного оновлення життя, а також воскресіння Христа. За переказами, перше пасхальне яйце подарувала Марія Магдалина римському імператору Тиберію, коли прийшла повідомити добру новину. Але імператор не повірив у воскресіння Ісуса Христа і сказав, що це рівнозначно тому, що біле яйце раптом стане червоним. Після цих слів яйце дійсно стало червоного кольору, що символізує кров Ісуса, пролиту на хресті. Церква не забороняє фарбування яєць у різні кольори, але наклейки та інший декор рекомендує обирати з обережністю, уникаючи зображень Христа, Богородиці й інших святих.

Паска – символ вічного життя, Царства Небесного та воскресіння, яким став для людей Ісус Христос. Вона має бути урочистою і пишною, приправленою родзинками, курагою чи цукатами. Накривають святковий кошик вишитим рушником із надписом "Христос Воскрес!", що означає нескінченність життя.

Під час освячення варто запалити свічку від благодатного вогню, який православні храми чекають з Храму Гробу Господнього з Єрусалима. Сяйво свічки символізує світло, щоб не блудити у житті, бути життєрадісними і ставати світлом для інших.

Після богослужіння в церкві вся сім'я збирається за святковим столом. Трапеза починається з освячених паски та яйця.

Святкується Воскресіння Христове 40 днів. Такий термін обрано не випадково, оскільки символізує сорокаденне перебування Христа на землі після воскресіння. Великдень відзначається українцями в умовах війни.  Та незалежно від обставин – з мирним небом чи в умовах війни – Великдень залишається символом наповнення життя нездоланною силою надії та любові, перемоги життя над смертю, правди над неправдою та  поєднання в собі високих християнських чеснот, самобутності та неповторності традицій багатьох поколінь української нації. Через повномасштабне вторгнення рф в Україну, на Великдень освячуватимуть паски протягом всього світлового дня. Нехай світла радість Великоднього дива розраджує, зміцнює та  об'єднує всіх навіть у найважчі дні!