Шановні користувачі!

Шановні користувачі!

Цей блог створено відділом читального залу Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки. Сподіваємося, що для відвідувачів мережі цей блог буде цікавим джерелом нової інформації про події та життя нашої бібліотеки, новинки в світі книг.

Людмила Рюміна, завідувачка відділу читального залу Тернопільської ОУНБ

На сторінках періодики


ПРОПОНУЄМО ПЕРЕГЛЯНУТИ ЖУРНАЛ
«Слово і час» № 11 за 2014 рік

В рубриці «Питання шевченкознавства» згаданого номера вміщено цікаві публікації присвячені Кобзарю.
Так, Світлана Єрмоленко у статті «Неокраяне крило» мовотворчості Тараса Шевченка» стверджує, що мовна творчість поета засвідчила виразні ознаки української національної ідентичності, започаткувала новий період в історії української літературної мови.
Володимир Мовчанюк у статті «Сугестивна магія шевченкової поезії» розглянув сугестивність як художньо-стильову рису Шевченкового тексту, що відображає комунікативну інтенцію митця. Ідеться також про художній світ поета, його фольклорну символіку, образи, що асоціативно резонують в естетичній свідомості й душевній сфері читача.
Рубрика «Зарубіжна література» представлена декількома публікаціями. Серед них дослідження доктора філологічних наук  Людмили  Краснової «Бруно Шульц – критик. Стилістична інтенція ситуативно сформованої мови» в якому простежується феноменальна гнучкість стилістичних і методологічних засад Бруно Шульца, критичне осмислення й цілісна орієнтація, відповідальність стилю обраної теми.
«…Щоб душа не зачерствіла  доостанку» під такою назвою опублікований матеріал Лариси Мороз, присвячений 110-річчю від дня народження дослідника й письменника З. П. Мороза. Стаття містить огляд його найзначніших літературознавчих праць.
Цікавими є також матеріали рубрик: «Осередки філології», «Літературна критика», «Рецензії», «Літопис подій» тощо.




Пропонуємо переглянути журнал
«Слово і час» № 10 за 2014 рік
   

 У рубриці «Питання шевченкознавства» Роксолана Зорівчак помістила свою статтю історії англомовної поетичної шевченкіани. Ця історія тісно пов’язана з історією емігрантів українців до Канади та США, що розпочалася 1891 року. У статті розглянуто діяльність Агапія Гончаренка (справжнє ім’я – Андрій  Гумницький), який у 1868 році перекладом англійською мовою уривків із поеми «Кавказ» започаткував англомовну шевченкіану. Стаття подає також докладну характеристику найвагоміших англомовних перекладачів Шевченкового слова – Е. Л. Войнич, Джона Віра, Віри Річ, В. Кіркконела, К. Г. Андрусишина, П. Фединського. Чимало уваги присвячено перекладознавчому аналізові окремих перевтілень.
А, Богдан Мельничук у публікації «Художня шевченкіана української діаспори в Європі, Америці та Австралії» простежив побутування художньої шевченкіани у XX ст. на теренах Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії, Канади, США та Австралії. Автор наголошує на її значенні для збереження національної ідентичності українців.
В рубриці «Час теперішній» надруковано статтю Марії Бурдастих «Трансформація готичної традиції в новелістиці В. Даниленка». В ній проаналізувано специфіку неоготичної поетики деяких новел, розглянуто тематику, проблематику, систему готичних мотивів ув’язнення, пригноблення, насилля, переслідування минулим, а також особливості художньої реалізації концепту страху в контексті психоаналізу.
Стаття Ольги Пуніної «Експресіоністичний метод Олеся Ульяненка: роман «Сталінка» присвячена виявленню засадничих рис творчого методу письменника посттоталітарної доби в українській літературі – Олеся Ульяненка. Цей метод означено як експресіоністичний: автор художньо осмислює сучасне суспільство, позбавлене Духу. Провідним у знаковому для його творчості романі «Сталінка» визнано семантичний лейтмотив порожнечі, реалізований у двох змістових напрямках: порожнеча як пошук рівноваги через Бога та порожнеча як відсутність рівноваги (бездіяльність, беззмістовність).
Олександр Астаф’єв у публікації «Поетика пригодницького роману» на матеріалі нового твору львівського письменника Богдана Кушніра «Помста оперативника розвідки» розкрив специфіку сучасного пригодницького роману. Велику увагу приділено пригодницькому ландшафту та його інгредієнтам, сюжету, героям конфліктних ситуацій, романтичному бунту головного персонажа Антона Чумака.
Цікавими є також матеріали вміщені в рубриках: «З пам’яті літ», «Віршознавство», «Рецензії» тощо.     
05.02.2015                                              Ольга Біляшевич,
                                                                 бібліотекар відділу читального залу
 
 

ПРОПОНУЄМО ПЕРЕГЛЯНУТИ ЖУРНАЛ «ВСЕСВІТ» 
ЗА 2014 РІК  1 / 2

Журнал «Всесвіт» розпочав 2014 рік із публікації спеціального польського числа (№1-2, січень-лютий). Номер побачив світ за підтримки Польського Інституту у Києві. Випуск присвячений перекладам класиків польської літератури ІІ половини ХХ і початку ХХІ сторіччя.
Зміст номеру:
Поезія: Константи-Ільдефонс Ґалчинський, Владислав Броневський, Урсуля Козьол, Єжи Фіцовський, Віслава Шимборська, Зофія Заремб’янка.
Проза: Анджей Сапковський, Марко Бєньчик, Славомір Мрожек, Єжи Пільх, Даріуш Бітннер, Павел Гюле.
Драматургія: Вєслав Мисливський.
Серед авторів есеїв і статей: Юрій Андрухович, Оксана Пахльовська, Дмитро Дроздовський, Роман Лубківський, Микола Рябчук, Наталія Сидяченко, Олександра Братчук, Анатолій Івченко.
У польському номері журналу «Всесвіт» українському читачеві більшість імен вже відома, однак представлені у номері тексти вперше перекладено українською. Вперше українською зявляться: Марек Бєнчик- нагорода Ніке 2012 за «Книгу облич», Павел Хулле за книгу «Мерцедес Бенз, з листів до Грабала» отримав Паспорт Ролітики у 2001році, Даріуш Бітнер у 1997 нагороду Фундації Культури за книгу «Пст». Надіємось це новий сигнал прошарків та трендів в польської літературі, що чекають на своїх перекладачів українською.
«Всесвіт» — український журнал іноземної літератури, що виходить у Києві один раз на два місяці. Заснований у січні 1925 року (серед перших редакторів — Микола Хвильовий, Василь Еллан-Блакитний та Олександр Довженко), журнал «Всесвіт» є одним із найстаріших літературних журналів України. За час свого існування часопис надрукував майже тисячу романів, тисячі поетичних добірок, повістей і драматичних творів, тисячі статей, розвідок, есеїв, репортажів, інтерв’ю авторів із 150 країн світу в перекладах із 84- х мов.
                                                                 Людмила Рюміна, 
                                                                 завідувачка відділу читального залу



ПРОПОНУЄМО ПЕРЕГЛЯНУТИ ЖУРНАЛ «ВСЕСВІТ» 
ЗА 2012 РІК  9 / 10


П'єса «Трамвай «Жадання» Вільяма Теннесі стала першою «серйозною» американською драмою, що отримала світове визнання, автор якої був удостоєний Пулітцеровської премії 1948 р., а в 1952 р. висувався на здобуття премії Оскар як кращий сценарист. Це історія двох жінок, двох сестер. Одна з них все життя женеться за примарною мрією, друга  ступає по землі. Але і та, і інша хочуть любити і бути коханими, і заради цього вони готові на будь-які жертви.



ПРОПОНУЄМО ПЕРЕГЛЯНУТИ ЖУРНАЛ «БЕРЕЗІЛЬ» 
ЗА 2012 РІК  5 / 6




Трагічній долі українського народу присвячене оповідання «Жовтороті» Френ Пономаренко. Авторка – відома у Канаді англомовна письменниця, яка пише на українську тематику. Її книжка «Посилка з Курячої вулиці та інші історії» (звідки оповідання), написана від імені Людмили Берешко, була названа серед трьох кращих книг Квебеку. Цей твір вивчають на курсах канадської сучасної літератури в Альбертському та Монреальському університетах.
Оповідання «Жовтороті» відтворює непрості роки нашої історії від Чорнобиля до проголошення Незалежності України.




ПРОПОНУЄМО ПЕРЕГЛЯНУТИ ЖУРНАЛ «КУР’ЄР  КРИВБАСУ» ЗА
 2012 РІК  268 / 269 / 270

 Мандрівки крізь віки пропонує Юрій Косач в своїх оповіданнях «Лучник Агумаразди», «Коні для Андибера», «Запрошення на Цитеру» («Кур’єр Кривбасу», №268/269/270).
Дія «Лучника Агумаразди» має місце в VI столітті до нашої ери під час походу персидського царя Дарія I (у Косача – Даріявавша) на Скіфію. Головна героїня – жриця Арге з народу гелонів символізує собою непокірний, волелюбний, але мирний за своєю природою, народ, який заселяв територію сучасної України. Народ, що не схиляється перед ворогом, навіть під страхом смерті.
Оповідання «Коні для Андибера», яке переносить нас в часи Руїни кінця XVII століття, теж присвячене незнищенній силі духу українського народу. Легендарний герой козацької думи, запорозький гетьман Хвесько Ганжа Андибер веде армію на боротьбу за визволення своєї батьківщини, свого народу.
Оповідання «Запрошення на Цитеру» – розповідь про долю художника XVIII століття Антона Лосенка (1737 – 1773). Цей митець (родом з Чернігівщини) мав вагомий вплив на російське та українське мистецтво, першим використавши історичну тематику в живопису, а саме – тему Київської Русі. Паризький гравер де Віль казав щодо нього: цей «козак став першим великим митцем свого краю». Лосенко був настільки відданим мистецтву, що наче згорів в огні творчої енергії, та помер у молодому віці. «Запрошення на Цитеру» відкриває маловідомі сторінки історії нашої країни та культури.
Новий історичний роман «Торговиця» Романа Іваничука вже встиг полюбитися читачам. Цей твір присвячений Коломиї – батьківщині письменника й охоплює період з 30-х років минулого століття, роки перебування краю у складі Російської імперії, потім – Польщі, СРСР і, врешті, – омріяна незалежність…
         Сам автор каже: «Я дуже люблю цей твір, дуже довго працював над ним. Назву творові я дав «Торговиця», бо хто тільки не торгував нами».

                                                     Оксана Содомора, головний бібліотекар відділу читального залу